ПОЛОЖЕННЯ
про ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ВИПАДКІВ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) у
КЗЗСО «Луцька гімназія №3 Луцької міської ради»
Положення про порядок розгляду фактів булінгу у ЗЗСО
Психологічна проблема булінгу в учнівському середовищі
Розбудова системи освіти відбувається у складних соціокультурних умовах та в ситуації загострення негативних явищ в учнівському середовищі. Зокрема, майже в кожному учнівському середовищі існує проблема булінгу.
Проблема булінгу, як психологічна, була окреслена ще в 70-80-х роках минулого століття у Швеції, потім в Німеччині, Польщі та інших країнах Європи. Важливим є те, що це слово пов’язане з довготривалим виключенням особистості, учня, дитини з групи, класу, колективу. Булінг — це регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди людині, дитині. Це довготривале “відторгнення” дитини більшістю членів класу чи групи. Як показують дослідження, актуальним в учнівських колективах стало поняття «мобінг» (від англ. — натовп, глум й означає психологічний терор, який здійснює група по відношенню до особистості).
Види булінгу:
- бойкот,
- причіпки,
- кепкування,
- дезінформація,
- спричинення шкоди здоров’ю,
- кібербулінг (електронні листи, sms-повідомлення, зняття бійок на телефон, розміщення в Інтеренеті),
- дрібні крадіжки або псування особистих речей.
Крім того, в залежності від походження, булінг поділяють на вертикальний (боссинг) — від керівництва, або відповідно від підлеглих, і горизонтальний — від колег або учнів.
Передумови булінга з боку жертви:
- конкуренція з вже існуючим авторитетом (через відхилення від психологічних рамок колективу, начальства);
- стиль поведінки, як у жертви (слабкість, жалібність, хлюпкість).
Найчастіше жертвами шкільного насилля стають учні, які мають:
- фізичні недоліки або вади – ті, що носять окуляри, діти зі зниженим слухом або з руховими порушеннями;
- особливості поведінки – замкнуті або імпульсивні;
- особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, виступаючі вуха, криві ноги, особлива форма голови, вага тіла (повнота або худорлявість) тощо;
- страх перед школою;
- відсутність досвіду життя в колективі (так звані „домашні” діти);
- хвороби – епілепсія, заїкання, порушення мовлення, дисграфія (порушення письмової мови), дислексія (порушення читання), дискалькулія (порушення здатності до рахування) і т.д.;
- низький рівень інтелекту і труднощі у навчанні;
- обдаровані діти;
- неохайні (мають брудні речі, неприємний запах) ;
- фізично слабкі, невпевнені, емоційно реагуючі, тривожні.
Для учнів, які отримали статус відторгнутих, або ізолянтів, характерним є об’єднання в мікрогрупи, які переростають у так звані “групи ризику”. Відсутність корекційного впливу на таких учнів, інтеграція даних мікрогруп сприяє формуванню відхилень у поведінці учнів, а це впливає на стан правопорушень у навчальному закладі і створює негативний мікроклімат в учнівському колективі. Об’єднуючись між собою, такі учні порушують робочу атмосферу на уроці, викликають негативізм і роздратування у вчителів, висміюють або принижують однокласників, конструктивно налаштованих на навчання.
Сучасні діти про людську жорстокість знають більше, ніж їхні ровесники 20-30 років тому. Причиною цього є демонстрація сцен насильства у ЗМІ. Спостерігається пережите насильство не лише в кіно, а й на власному досвіді, а саме в сім’ях, сценах приниження в класі (бійки, вимагання грошей, психологічний тиск, словесні образи). Причиною булінгу може бути не тільки агресія або страх, а також нудьга і монотонність, бажання розвіятись чи виділитись серед інших. Наслідки таких “розваг” відображаються на особистості і супроводжуються психосоматичними порушеннями.
Як не прикро, але однією з причин “булінгу” є й нестабільність сучасної сім’ї (багато дітей живе з одним із батьків, значна частина дітей проживає з родичами або опікунами у зв’язку з виїздом батьків за кордон, існує багато функціонально неспроможних, деструктивних сімей). У зв’язку з цим у дітей в таких сім’ях з’являються емоційні розлади, депресивні стани, агресивність, що значною мірою впливає на взаємовідносини в учнівському колективі.
Булінг вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, дезадаптуючи її з усіма витікаючими звідси наслідками, а саме: руйнування або ж затримка формування сфер, в яких здійснюється становлення особистості – діяльності, спілкуванні, самосвідомості.
Наслідки булінга:
- неадекватне сприйняття власної індивідуальності – занижена самооцінка, комплекс неповноцінності, беззахисність;
- неадекватне сприйняття реальності – формування дезадаптаційних захисних психологічних механізмів;
- тривога, стрес, фобії, депресії, неврози, страх;
- відхилення в поведінці – адиктивна, антисоціальна (крайньої формою якої є кримінальна), суїцидальна;
- формування залежностей: алкогольна, тютюнова, наркотична, психологічна і т.д.;
- порушення в комунікативній сфері (крайнім випадком є розлади мовлення) – страх спілкування з людьми, крайню недовіру до людей, відсторонення від спілкування з колективом.
Напрямки превентивної роботи:
- підтримуйте позитивний статус дитини (потенційної жертви булінгу) в класі;
- підкреслюйте важливість спільної роботи у колективі;
- формуйте в учнів навички самоконтролю, асертивної поведінки та позитивне ставлення до себе;
- засуджуйте твердо й постійно деструктивну й антисоціальну поведінку учнів;
- використовуйте в роз’яснювальній профілактичній діяльності такий матеріал, що спонукатиме слухачів до міркувань та осмислення власної поведінки;
- заохочуйте учнів до позитивних зрушень в особистісному зростанні, тобто підтримуйте у них прагнення до самовдосконалення.
Основні завдання соціально-педагогічної і корекційної роботи з жертвами шкільного насилля:
- створити психологічний комфорт для отримання жертвами булінгу позитивного досвіду підтримки і довіри;
- сформувати навички упевненої поведінки, розвинути впевненість в собі, позитивне самосприйняття;
- допомогти учням розвинути навички конструктивного спілкування, комунікативну компетентність;
- мінімізувати відчуття людиною своєї одинокості шляхом формування потреби у приналежності до групи;
- підвищувати рівень емоційної комфортності шляхом зниження тривожності;
- працюючи з колективом, в якому зафіксовано явище булінгу, необхідно в напрямку зниження агресивності, формування толерантності, емпатійності в учнів з метою вторинної профілактики виникнення булінгу.
Рекомендації учням щодо уникнення булінгу:
- Намагайтеся підтримувати стосунки з усіма учасниками колективу.
- Не розпускайте плітки, а почувши плітку, не переказуйте її іншим.
- Відстоюйте свою думку, не дозволяйте принижувати себе.
- Дотримуйтесь традицій колективу.
- Беріть участь у спільних колективних заходах.
- Якщо виникають проблеми у стосунках з однолітками
- або вчителями, зверніться до дорослих,
- яким ви довіряєте (класного керівника,
- психолога).
Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти
- Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.
- Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
- Здобувач освіти, який став свідком булінгу у школі, зобов’язаний повідомити про це вчителя, вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти.
- Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.
- Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
- Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.
- Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
- Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
- Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
- Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освіти має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу
- Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.
- Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
- Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
- Надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.
- Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої с.13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
25.11.2024 р.
Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства»
З 25 листопада по 10 грудня 2024 р. здобувачі освіти КЗ ЗСО “Луцька гімназія №3” долучилися до проведення Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства».
Мета кампанії – привернення уваги учнівської молоді до актуальних проблем українського суспільства, подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми.
У ході кампанії було організовано:
- Виготовлення інформаційного буклету «Не залишайся наодинці зі своєю проблемою – подбай про себе».
- Урок Доброти ( 5-В кл., 4-В кл.).
- Розроблено рекомендації для дітей «Як запобігти насильству».
- Тренінгове заняття «Ми проти насильства» (7-9 класи).
- Тренінгове заняття для старшокласників ( 10-11 класи) «Безпечна подорож просторами Інтернету. Кібербулінг».
- Тренінг з елементами навчання для класних керівників «Попередження насильства у закладі освіти».
- Захід «Безпечний інтернет» (9 класи )
- Година спілкування «Правда про СНІД» ( 10-11 класи).
- Відеолекторій «Молодь проти СНІДу» ( 11 класи).
- Тематична виставка «Ми проти насильства».
- Тренінгові заняття спрямовані на протидію насильства ( 8-11 кл.).
- Години спілкування спрямовані на формування навичок безпечної поведінки. ( 6-7 кл.)
- Засідання методичного осередку класних керівників на тему «Формування безпечного освітнього простору в закладі освіти».
- Питання на педагогічній раді «Організація роботи з розв’язання проблеми насильства в школі».
- Розміщення матеріалів на сайті ліцею:
– «Проблеми булінгу в шкільному середовищі»;
– «Поради батькам щодо звернення у випадку виявлення фактів булінгу»;
– Телефони гарячої лінії щодо фактів насильства;
– Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти;
– Порядок реагування на доведені випадки булінгу.
16. Розміщення інформаційного куточка у фойє ліцею, телефонів гарячих ліній.
В умовах війни підлітки є однією з найвразливіших категорій. У Міністерстві охорони здоров’я опублікували сервіси та гарячі лінії, де підліток може отримати безкоштовну психологічну допомогу. Вони діють у межах проєкту «Ти як?» за ініціативи Першої леді Олени Зеленської.
Національна гаряча лінія для дітей та молоді від Ла Страда: 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного).
Лінія від благодійного фонду «Голоси дітей»: 0 800 210 106 (працює з 09:00 до 20:00). Також є можливість записатися на очні консультації. Деталі за посиланням.
Лінія Національної психологічної асоціації: 0 800 100 102 (працює щодня з 10:00 до 20:00).
Міжнародна гуманітарна організація «Людина в біді»: 0 800 210 160 (анонімно та цілодобово).
Сервіси:
• ПОРУЧ – тут є можливість записатися до онлайн-групи підтримки для підлітків. Консультації проводять двічі на тиждень на платформі Zoom.
- «Не дрібниці»– це телеграм-бот, який допоможе підліткам розібратися у власному емоційному стані, підтримати своє ментальне здоров’я й отримати фахові консультації від психологів.
- Teenergizer– це молодіжний рух, який пропонує безоплатну та конфіденційну психологічну підтримку для підлітків. На сайті можна записатися на безоплатну консультацію.
26.03.2025 р.
